– Вероніка. Окей, хай буде гречка. Кшисєк.
– Так от, Кшисєку, мені подобається цей ентузіазм молоді. Мені трохи більше тридцяти, але повір, між нами майже провалля в поколіннях. Я більше не хочу воювати зі світом. Тож я вже не молода.
– А скільки вам років? Тому що точно не старий.
– Як співав класик: "Найбільше мене зараз бісить в молоді те, що я більше не належу до неї".
– Казік Сташевський[15] – посміхнувся він.
– Ага. Це молодь має час і схильність думати про залізницю в Польщі, але не має засобів, щоб її змінити. Старі мають кошти, але вони більше не хочуть. На жаль. Ми й надалі будемо їздити в пошарпаних вагонах. А якщо їх і поміняють, то на якийсь інший металобрухт, обраний за допомогою хабарів. Ви обурені, ви хочете з цим боротися. Мене це обурює, але я це переживу. Це трагізм ситуації, це причина, чому Польща розвалюється.
– Розвалюється?
О, йому сподобалася розмова. Блондинка, а гадає з сенсом? В університеті таких не було.
– Польща – це такий обісраний сортир в ПДЗ[16], – продовжувала вона, сердито суплячи брови. Красива, за словами Кшишка, найкрасивіша. – Молодий побачить і скаже: бляха–муха, я вб'ю цього директора ПДЗ, що за вигрібна яма в цьому поїзді. Але він нічого не зможе зробити. Старий теж це побачить, але скаже: "Курва-мать, та ну його, більше ніколи не сяду в поїзд".
– Але молодий може піти, підкрастися до директора і набити йому пику.
– Так, може. Але він цього не зробить. В нього вмовили, що якщо йому це не подобається, може піти до Варшави пішки або пересісти на британський потяг.
– Це все дурниці.
– Правда часто буває дурною. А тепер ще одна дурниця, мені треба заправитися. Заплачу три сотні, дві третини з яких підуть уряду. Чи знаєш ти, що якби нафта була безкоштовною у світі, то в Польщі літр коштував би три злотих?
– Тоді я вип'ю кави. Підтримаю уряд! Хочеш?
– Латте.
– Нехай буде лате.
Кшисєк був в шоці і на сьомому небі одночасно. Спочатку, коли він побачив, з ким йому доведеться їхати до знахаря, був переляканий. У нього було сильне передчуття, яке межувало з упевненістю, що він був закоханий у Вероніку мов щеня. Зазвичай він не любив спілкуватися з жінками, тож очікував, що поїздка буде сповнена мовчанням і його власними поверхневими відповідями на будь-які спроби завести розмову з боку його попутниці. Тим часом вони розмовляли, жартували, спростовували погляди один одного, перевіряли світогляд і перевершували один одного жартами. Побачення мрії. Із заміжньою жінкою на десяток років старшою за нього, але все ж таки.
У машині панували "Культ" і Казік Сташевський, і це був міцний поміст, який допоміг їм спілкуватися і закріпити дружбу. Також деякий час вони слухали кримінальні подкасти. Він переконав її послухати найпопулярнішого кримінального блогера в Польщі, Міхала Кшемінського, але злочини, які він описував, її не приваблювали, тож вони знову повернулися до музики. Не встигли озирнутися, як минула ще одна година в дорозі, і Вероніка вирішила зупинитися на обід.
– Пора на годування, Кшисєку. – Вероніка поплескала його по плечу. Шкода, що не по стегну. – З того моменту, як ти погодився працювати з Якубом, ти на нашому утриманні. Можеш собі попотурати.
Злегка пригашений, він майже побіг до дверей їдальні, які з набутими хорошими манерами відчинив перед нею. Власник, несамовито бажаючи розтринькати важкою працею зароблений кредит, збудував при дорозі гірську хатину, яка носила почесне ім'я "Шляхетська корчма". Вай ме!
Декораціями були справжнісінький клубок плугів, грабель, старих прасок та іншого селянського реманенту, який власник, мабуть, з гордістю купував за страшні гроші на блошиних ринках. Сюрреалізм доповнив би брудний селянин з тягловим волом, який вигукував би "вішта, хайта".
– Про шляхетство тут, скоріше за все, мало чого знають, – несмішливо кинув Кшисєк.
– А ти на цьому теж знаєш? – підбадьорливо запитала вона, сідаючи за важкий дерев'яний стіл.
– Тобі ж відомо, я вивчаю історію.
До них підійшов офіціант і красномовно розгорнув блокнот на чистій сторінці.
– Тоді зробиш мені більш приємним очікування на... скажімо... – вона досить швидко гортала картку, – жур Заглоби та деруни по-старопольськи.
– А мені бульйон Кміциця і свинячу відбивну. О, вибачте. Свинину Кетлінга[17], нанизану на шпагу.
– На закуску рекомендую кашанку[18] шляхтича.
– Ні, дякую, – швидко сказав Кшисєк.
– Пити щось будете? – запитав офіціант.
– Води з лимоном і льодом. І, мабуть, пиво для мого друга.
15
Казімєж Пьотр Сташевський (1963), також відомий як Казік — дуже популярний польський співак та автор гостросоціальних пісень. Фронтмен гурту Kult, який він заснував у 1982 році; їхній останній альбом Ostatnia Płyta був випущений у 2021 році. Разом с Сергієм Жаданом написав і виконав спільну пісню на підтримку України проти російської військової агресії.
18
Кров'я́нка , кров'яна ковбаса, кашанка, кишка (нім.