– Почуваюся себе безглуздо, бо не знаю.
– Не знаєш?
– Я думаю, що це якось відбувається під час цих вечірніх сесій, розмов. Іноді вони стають досить гарячими, іноді можна навіть почути крики, іноді вони перетворюються на п'янки. Це важко зрозуміти. Тому я повторюю: не знаю.
- Як так? Ви дружина найвідомішого цілителя в Польщі, ви спите разом, ви його помічниця, тому ви, напевно, весь час проводите разом, і не знаєте?
Жінка подивилася у вікно, затулене фіранкою з якоюсь народною вишивкою. Мабуть, вишиванка була феноменальною, оскільки вона довго нічого не говорила, лише дивилася на хлопця, тримаючи в правій руці склянку з водою, а в іншій – пасмо свого волосся, завдяки якому не так давно вона перетворилася на Кміциця на мить.
– Сьогодні ти дав мені дуже цікавий урок історії», — нарешті сказала вона. – Зараз я дам тобі урок життя. Звернемося знову до Казіка: чи знаєте ви, що зовнішність часто оманлива?
– Люди схиляються перед будь-яким лайном.
– Ось що.
Знову запала тиша, і Кшисєк лаяв себе в думках за те, що зіпсував такий гарний настрій.
– Не ламайся, хлопче! – усміхнулася та потягнулася. – Ще один життєвий урок: якщо вам здається, що ви керуєте розмовою з жінкою, швидко протверезійте.
– Хех.
– Ну, а тепер іди відлий, повертайся, допий своє пиво і ми поїдемо.
Доріжка до туалету показала ще один чарівний експонат цього складу всілякої дешевизни: фурманка, на якій були викладені пластикові муляжі ковбас, шинки та хліба.
– Люди, пожалійте, – пробурмотів хлопець собі під ніс.
На щастя, туалет не мав нічого спільного з періодом бароко, він був дуже сучасним. Кшисєк повернувся до столу й взявся за пиво.
– Я вже заплатила. – Вероніка встала, взявши сумочку. – Моя черга писяти.
Він дивився за нею дуже вже довго з, безперечно, надто брудною усмішкою на обличчі. Кшисєк подумки докоряв собі, що йому треба бути обережним біля Якуба. Однак пухлина в голові була важливішою. Він майже забув про неї.
Вероніка розбудила його сильно смикнувши, ледь не відірвавши його руку від плеча.
– Щщщо… що таке? – запитав він глухим голосом. Кшисєк і не пам'ятав, як заснув.
– Приїхали, збирайся.
Було темно, і коли він вийшов із автомобіля з кондиціонером, йому теж стало страшно холодно.
– Вибач, я не пам’ятаю, як заснув. Але голова болить.
– Після таблетки воно так і буває. Не турбуйся.
– Якої таблетки?
– Щоб спати, я тобі в пиво кинула.
Жінка виглядала дуже задоволеною собою.
– Ти могла мене отруїти. Але на який біс, що і нащо?
Йому було дуже важко зібратися з думками.
– Назвемо це процедурою. Якщо ти погоджуєшся на конфіденційність щодо свого лікування, місцезнаходження тощо, ми повідомимо, де ти знаходишся.
Змовники засрані. Що мало бути в тій домовленості, що всі мовчали, ані слова, щоб ніхто не знав, де кабінет знахаря? У всякому разі, як і всі інші, він не мав уявлення про те, скільки людей було зцілено.
– Спочатку цирограф[24], потім душа? Ось як це працює?
– Важливо те, що це працює», — відповіла Вероніка. – Немає сенсу вдаватися в подробиці.
Кшисєк потер голову, і шум в ній повільно зник. Можливо, якась таблетка від зґвалтування на побаченні чи якась чортівня. Треба бути обережним, от і все!
– Мені страшно, що я там побачу, які таємні параграфи, юридичні крючки, хитрощі та підступні положення.
Вероніка подивилася на нього з трохи насмішкуватою усмішкою і витягла свій багаж з машини. Вона, мабуть, була справді божевільною, бо дорогою зупинялася в "Бєдронці"[25] і наробила купу закупок.
– Не переживай, є лише одна умова. Якщо проговоришся, ефект лікування зникне.
– Такі дива у цьому селі діються, матінко Божа! Мама попереджала мене не довіряти блондинкам. Ці біляві мавпи приведуть тебе до згуби, так казала.
– Бачу, що голова перестала боліти, тому що жарт загострився.
– Дякую, почуваюся цілком добресенько, вельможна пані.
Дійсно, біль швидко зникав, хлопець зголоднів і знову хотів пива, тільки без таблеток.
– Тож хапай свої речі, бери ці дві сумки для покупок і заходь всередину, пане шановний.
Зовні будинок був не занадто освітленим, мав один поверх, можливо, ще і горище. Великий, але до снобістської вілли йому було далеченько. Хіба. Було досить темно, і Кшисєк мало що бачив. Його завжди дивувала темрява села, відсутність вуличних ліхтарів, освітлених рекламних щитів чи інших перешкод, які становлять природне середовище городянина. Тут сутеніло – і робилося темно. От просто так собі.
Будинок охороняли міцні двері з кількома замками, але Вероніка відчинила їх за допомогою смартфона.
24
Цирограф - акт між людиною та Сатаною або будь-яким іншим демоном (або демонами), людина пропонує свою душу в обмін на послуги Диявола. Ці послуги залежать від конкретної історії, але зазвичай включають молодість, знання, багатство і владу. Вважалося також, що деякі люди укладуть цей тип договору як знак визнання Диявола як їхнього господаря, а не в обмін на щось. Історія може мати моралізаторський кінець — із вічним прокляттям для безрозсудної людини. З іншого боку, може бути і комічний поворот, у якому хитрий селянин обманює диявола.
25
Знову не хочу нав'язуватися: "Бєдронка" ("Сонечко") – мережа універсамів з дуже дешевими продуктами.