-Найстрашніше, що я сама не можу пригадати, хто я і звідки.- прошепотіла Ольга, пригорнувши руки до грудей.
-Ти, головне, зараз відпочивай, дитинко, а ранок вечора розумніший.- і Параска Степанівна дала ще раз випити Ользі цілющого відвару, після цього жінка знову поринула в солодкий сон.
* * *
Як ви гадаєте, чим відрізняється успішна людина від простої людини? Статусом в суспільстві? Чималими статками? Безбідним життям та можливістю дозволити собі більше, ніж інші члени суспільства? Можливістю дозволити собі відпочити за кордоном, їздити на дорогих авто в костюмах від дизайнерів? Однак, не всі знають та розуміють, так би мовити, зворотну сторону медалі, те, що за все треба платити і нічого просто так в житті не дається. До недавнього часу Артем Володарський вважав себе абсолютно щасливою людиною, у котрої є все - родина, кохана дружина та чудові діти, робота, яку він любить, визнання та повага. З ним рахуються, його поважають, вважаючи спеціалістом високого класу. А вдома його завжди чекає кохана дружина та смачна вечеря. І хто ж знав, що ця чудова казка зникне, зруйнується в одну мить і на зміну сімейному щастю прийдуть сухі звіти детективів, тяжке зітхання мами, безсонні ночі, кава, яка вже перестала бадьорити, безперервний плач Петрика, котрому так не вистачало мами та не по-дитячому сумні оченята Марійки. Старша донька взагалі дуже вразила Володарського- за ці дні вона ніби подорослішала на половину своїх років: не плакала, не капризувала, не влаштовувала істерик, а переживала свою біль та тугу за коханою матусею глибоко в собі, міцно зціпивши зуби, допомагала турбуватися про Петрика, розповідала йому казки та не надокучала таткові капризами, як це роблять часто діти у її віці. Вирішивши брати себе в руки, Артем декілька днів провів виключно з дітьми, читаючи книжки з Марійкою та не спускаючи з рук Павлика. Потім, прослухавши черговий звіт детективів про те, що поки що пошуки не дають належних результатів, адвокат Володарський вирішив повернутися до роботи, адже юридична контора не могла знаходитися довго без керівника- справи завмерли, клієнти обурювалися і репутація падала. Багато хто, звичайно, входив у положення адвоката, щиро йому співчуваючи та пропонуючи свою допомогу, однак, Артем розумів, що його власні проблеми- це його проблеми, а питання клієнтів, за вирішення котрих він, до речі, отримує гроші і чималі, не можуть чекати і потребують вирішення саме зараз. До того ж, на роботі до голови менше лізли усілякі погані думки та страхи.
-Артеме Сергійовичу, сьогодні до Вас двічі телефонували з міністерства на рахунок юридичної консультації для нового законопроекту, також Березовський попросив записати його на прийом на наступному тижні та... Також до Вас сьогодні прийде на перший день практики молода студентка!- прощебетала Юлія, його секретар, дуже мила та старанна дівчина, котра отримала свою роботу виключно за своїми професійними якостями і, до речі, виконувала її бездоганно.
-Студентка?- машинально перепитав Артем, котрий досі не прийшов до кінця до тями та не відразу зрозумів все почуте.
-Саме так.- почала тактовно пояснювати його старанна помічниця, котра чудово розуміла ситуацію свого шефа та те, як йому на даний час складно влитися в колію після того, що сталося- адже, про таємниче зникнення дружини відомого юриста говорили усі вищі юридичні і не тільки кола.- Аркадій Сергійович Нестеров ще на минулому тижні телефонував та просив узяти до нас на практику його сестру Лілею.
-Сестру?- знову перепитав ошелешений Артем, розуміючи, наскільки сильно він відстав від життя.
-Так, вона навчалася та проживала в Варшаві і лише недавно приїхала до України, завершивши навчання в Університеті імені Тараса Шевченка, закінчивши з відзнакою юридичний факультет. - говорила секретарка, а Артем лише кивав головою.
-Так-так-так, я згадав, минулого тижня я зустрічався з нею, зовсім з голови вилетіло.- Артем взявся масажувати собі перенісся- голова навіть розболілася від такого перенасичення інформацією, хоч і вже відомою.- Гаразд. Коли вона прийде, повідом мені, я введу її в курс справи.- сказав чоловік, проглядаючи папери та намагаючись зосередитися, а помічниця лише згідно кивнула.
...Близько опівдня біла юридичної контори «Володарський А.С» зупинилося шикарне, червоне «Шевроле». Звідти вийшла задоволена собою молода особа та, поставивши авто на сигналізацію, ефектно поправила зачіску. Після того, вона дістала зі своєї дорогої дизайнерської сумочки мобільний телефон останньої марки та декількома граційними рухами провела по екрану. Почулася черга довгих гудків.