...Марічці не спалося. Її вже півтори години тому вклали в ліжечко няня і бабуся, прочитали традиційну казочку, поцілували в чоло і побажали добраніч. Але сон не йшов. Обіймаючи улюбленого ведмедика, дівчинка ніяк не могла зрозуміти, у чому ж таки справа. А відповідь була, на перший погляд, проста- вона чекала на тата. Він завжди приходив до неї в кімнату для того, щоб побажати дівчинці на добраніч. І ця традиція була незмінною з дня в день, яким би татусь не був зайнятим - декілька хвилин перед сном для рідної донечки він завжди знаходив. Марічка вже почула далекий гуркіт авто і з вікна своєї кімнати побачила, що авто, на якому приїхала та неприємна тітонька, досить швидко поїхало з двору. Отже, тато вже звільнився і скоро прийде до неї. Однак, час йшов, а тата все не було. Незрозуміло, чому, але дівчинці захотілось плакати і чомусь стало страшно. Він повинен був вже давно прийти і зазвичай його нічого не затримувало. Дитяче серденько тривожно забилося. Раніше дівчинка дуже боялася темряви, однак, зараз тривога за татка була сильнішою. А раптом і з ним теж щось трапилося? Після зникнення матері дівчинці довелося досить швидко подорослішати і вона вже чудово розуміла все, що відбувалося і найбільше на світі боялась втратити ще й татка. Взявши під пахву свого улюбленого ведмедика, якого Марічці колись подарувала матуся, дівчинка встала з ліжечка і рішуче відшукала свої капці, а після того попрямувала до дверей кімнати і, відкривши їх, вийшла в широкий коридор. Спальня батьків поряд поряд з дитячими, однак, була закритою - це означало, що татка там не було. Здалеку, з другої дитячої донісся плач- це прокинувся Павлик і чувся голос бабусі, яка намагалася заспокоїти малюка. Якби така ситуація трапилася раніше, Марічка, не думаючи, відразу ж побігла б допомагати бабусі з малим, однак, зараз для неї було більше важливим знайти татка, переконатися, що з ним все гаразд і відкинути, нарешті, всі жахіття, які їй привиділися щойно. А бабуся, до того ж, не раз бурчить, що Марійка тільки заважає і путається під ногами, тому до братика дівчинка вирішила зайти раніше, а зараз, в першу чергу, знайти татка. І нехай він розізлиться, нехай вона, Марічка отримає на горіхи за те, що й досі не спить, але вона хоча б переконається, що все гаразд...
От, як вона й очікувала, в татковому кабінеті ще світилося. Отже, він просто затримався знову за своїми невідкладними справами, переглядаючи папери, і знову зараз суворо запитає дівчинку, чого це вона досі не спить. Двері в кабінет були наполовину привідкриті і дівчинка тактовно постукала.
-Татку, ти зайнятий? До тебе можна? - дзвінко запитала дівчинка, відчуваючи, як гупає її маленьке серденько. Вона постояла декілька секунд, однак, відповіді так і не почула. Натомість, дівчинці почувся якийсь незрозумілий чи то стогін, чи то хрип. Марічка злякано затряслася всім тілом, однак, відразу ж зупинила себе і примусила опанувати свої страхи. Потім відкрила двері і...