— Я вже чув це термін, Люк.
— Певно, — відгукнувся він. — Мій батько проробив цей процес, використавши в якості піддослідного самого себе.
— Згадав! — Вигукнув я. — Корвін стверджував, що Бранд став свого роду живою Картою. Через що його стало майже неможливо пришити.
Люк скрипнув зубами.
— Вибач, — сказав я. — Але я чув про це саме так. Ось, значить, в чому полягав секрет могутності Бранда…
Люк кивнув.
— У мене таке враження, що цей Маска думає, ніби він знає, як це виконати, і готується виконати те ж над твоїм братиком.
— Лайно! — Висловився я. — Тільки цього мені не вистачало. Юрт в якості магічної істоти або стихійної сили — або чим ще там він може стати. Це серйозно. Скільки ти знаєш про цей процес?
— О, теоретично я знаю його майже весь. Однак, я не став би експериментувати з ним. По-моєму, він забирає в тебе щось від твоєї людяності. Після цього тобі вже взагалі-то начхати на інших людей і на людські цінності. Я думаю, це і є те, що трапилося з моїм батьком.
Що я міг сказати? Може, останнє його твердження і було правдою, а може і ні. Я був упевнений, що Люку хотілося б вірити в якусь зовнішню причину батькової зради. І знав, що ніколи не стану заперечувати йому в цьому, навіть точно знаючи, що це не так. І тому я розсміявся.
— У випадку з Юртом, — усміхнувся я, — не буде ніякої можливості помітити різницю.
Люк посміхнувся, потім сказав:
— Ти можеш загинути, виступивши проти подібного супротивника, та ще укупі з чаклуном на їх же полі.
— А який у мене вибір? — Огризнувся я. — Вони полюють на мене. Краще зробити хід зараз. Юрт ще не пройшов цієї обробки. Скільки на неї потрібно часу?
— Взагалі-то попередні дії досить складні, але піддослідний не зобов'язаний бути присутнім при деяких з них. Все залежить від того, наскільки далеко Маска просунувся з цією роботою.
— Значить, мені краще поквапитися зі своїм ходом?
— Я не дам тобі сунутися туди одному, — вирішив він. — Це може перетворитися на самогубство. Я знаю цей Замок. І до того ж у мене стоїть табором у одному Відображенні невеликий загін найманців, готових кинутися в бій на мою першу вимогу. А якщо ми зможемо залучити їх до справи, вони зуміють відвернути охорону, а можливо, навіть розправитися з нею.
— Ті незвичайні боєприпаси будуть там діяти?
— Ні. Ми це спробували, коли я влаштував атаку на дельтапланах. Доведеться битися врукопашну. Може, знадобляться поліцейські мачете і обладунки. Мені треба буде подумати над цим.
— Ми можемо скористатися Лабіринтом, щоб проникнути туди, а ось війська не зможуть… Карти для того місця ненадійні.
— Знаю. Над цим мені теж доведеться подумати.
— Значить, проти Юрта і Маски доведеться виступати нам з тобою. Якщо я розповім про це іншим, вони постараються затримати тебе до тих пір, поки не повернеться Рендом, а тоді може бути занадто пізно.
— Знаєш, — посміхнувся він, — там моя мати дійсно може виявитися корисною. Вона знає про цей Замок більше мого.
— Ні! — Заперечив я. — Вона намагалася мене вбити.
— Спокійно, старий. Спокійно, — сказав він. — Вислухай мене.
— Крім того, вона програла Масці при останній зустрічі. Ось тому-то і служить вішалкою.
— Тим більше, у неї є причини бути обережніше. У будь-якому випадку, тут потрібна хитрість, а не вміння. А в цьому вона майстриня. Маска, напевно, захопив її зненацька. Вона була б справжнім бійцем, Мерлін.
— Ні! Вона захоче повбивати нас усіх.
— Уточнимо, — заперечив він. — Після смерті Каїна всі інші є символічними ворогами. А Маска — справжній ворог, який забрав дещо у неї і все ще володіє віднятим. Дай їй вибір, і вона нападе на Маску.
— А якщо ми переможемо, вона потім переключиться на Амбер.
— Зовсім ні, — заперечив він. — У цьому-то і полягає вся краса мого плану.
— Я не хочу про нього чути.
— Тому що вже знаєш, що погодишся з ним, вірно? Я тільки що обчислив спосіб вирішити всі твої проблеми. Віддай їй Замок після того, як ми звільнимо його, в якості своєї пропозиції про мир, щоб вона забула про свої розбіжності з вами.
— Просто-напросто вручити їй таку страшну силу?
— Якби вона збиралася застосувати її проти вас, то давним-давно зробила б це. Вона може вдатися до неї тільки в крайньому випадку. А оскільки Кашер вилетів в трубу, вона вхопиться за шанс врятувати хоч що-небудь. Ось це-то і є цінним для нас.
— Ти дійсно так думаєш?