Для захисту проводиться спеціальний обряд: людина має привезти до мольфара «непочату воду», набрану до схід сонця. І мольфар її замовляє - на те, аби дім людини, вона сама, її рідні та близькі були захищені від зла, від напасті. До цієї непочатої води,
набраної в домі людини, мольфар додає святу воду - привезену з Єрусалиму, з Храму Гробу Господнього, або ж набрану в свято Йордану-Водохрещі. Остання називається «водичка-орданичка». А по тому мольфар читає над водою спеціальну примівку.
Людина має, коли повернеться додому, покропити тією замовленою водою поріг, а далі облитися нею сама - починаючи з тім’я так, аби вода стекла по всьому тілі, та перед цим потрібно три ковтки відпити.
Мольфар робить «наговірну воду» для мого дому та для сім'ї. В кінці обряду вода обов'язково «запечатується» вогнем замовлених сірників. Мольфар бере жмуток сірників, і по одному запалюючи їх, вкидає у замовлену воду. Добрим знаком вважається, коли наприкінці залишається два сірники - це означає, що робота мольфара піде на користь і на добро, і все вийде, як задумано.
- Уважно стежте, коли щось робите, - говорить Мольфар, опускаючи у воду восьмого сірника. - Робота сама вам неодмінно підкаже, чи вийде з неї щось добре...
Мольфар пальцями тушить свічку - це знак, що ритуал скінчено. На полум'я ритуальної свічки не годиться дмухати.
Ми повертаємося назад до світлиці та продовжуємо розмову про білу й чорну магію. У наш час, коли сторінки газет та часописів рясніють примітивними оголошеннями доморощених магів, ці терміни втратили сенс і значущість. Але цієї
миті, в серці Карпатських гір, коли пронизливі сині очі карпатського цілителя й мага дивляться в мої, я розумію, що поняття «чорного» і «білого» - не просто слова.
- Людина заздрісна, зла, жадібна ніколи не оволодіє білою магією, тільки чорною, - слова Моль-фара спокійні, здаються каменями, що падають зі скелі. - Чорні маги - це невмолимі, жорстокі люди, але вони є такі, які вони є. І вони потрібні - для великої рівноваги. Оце і є перша таємниця моль-фарства - велика РІВНОВАГА світу. Зазвичай темні маги - приховані. Вони відлюдники, рідко з'являються серед людей, віддають своє життя власним таємним ритуалам. Якщо ж людина стає на шлях білого мольфара - вона має бути доброзичливою, духовною, справедливою і високо віруючою. Тоді треба пам'ятати: що більше ви людину любите, то більше їй поможете. Якщо ж людина вас образила чи між вами є якась антипатія, ви не поможете їй, а тільки зашкодите. Краще тоді й не братися.
Мені час їхати. В листопаді рано сутеніє, і я хочу до смерку дістатися до Косова. Мольфар вирішує мене трохи провести. Ми йдемо стежинкою до річки, й далі говоримо про химерне поєднання язичництва і християнства, яким є мольфарська традиція. Ми говоримо про одну з найважливіших заповідей мольфарської магічної традиції: про те, що людина має бути вільною у своєму духовному виборі.
А що принесло візантійство в духовне життя наших предків?
Знищення правічних коренів. Знищення Віри. Спотворення духовних символів, які наповнювали життя тих людей сенсом, давали Силу як хранителям знань, так і звичайним людям. І справді - чи не звідтоді почався той духовний занепад, який і досі триває?
Я запитую у Мольфара:
- Зараз багато доводиться чути: необхідно, мовляв, повернутися назад, до прадідівських традицій, до прадавнього язичництва...
І цей носій традиції, котра химерно поєднала та сплавила у своїх ритуалах праєвропейські шаманські обряди, уламки слов'янського язичницького волхвування, козацьке характерництво та християнську віру, відповідає:
- Назад повернутися неможливо. Подивіться на річку - вона плине вперед, і ніяка сила не поверне її назад. Так само й потік історії: він рухається тільки вперед. Ми ніколи не зможемо повернутися назад. Це - ілюзія. Кожен процес закономірний, і якщо нам здається, що зараз необхідно повернути давні традиції, то мусимо дати їм нове життя, нове існування... Бо все змінюється...
- На Сході це теж основа основ - «Книга Змін».
- Так. Усі світові духовні традиції - це часточки прадавнього знання, котре після великої катастрофи, яку пережила колись Земля, було передане в різні куточки землі й розвинулося за індивідуальними законами. Від природи, від повітря та води залежить сила магічних традицій народів. Вони, ці традиції, нібито різні, але Джерело, яке породило їх, - єдине. І зараз завдання всіх, завдання моль-фарів - повернути людям ті витоки, які колись, давно-давно, розділилися на сотні джерелець...