— Чудова ідея, — сказав я схвально. — У мене взагалі все спочатку планувалося, як канікули. А тепер це, нарешті, стає на канікули схоже.
За допомогою безіменного Відображення я оновив свій гардероб, потім трохи підрівняв бороду, прийняв душ і переодягнувся.
Потім ми поїхали в клуб і не поспішаючи посиділи, обідаючи на терасі. Вечір був хороший — теплий, зоряний, немов парним молоком наповнений місячним світлом. За взаємною згодою, ми з Біллом утрималися від подальшого обговорення моїх проблем. Білл, схоже, знав усіх присутніх в клубі, тому, можливо і я відразу відчув себе в своїй тарілці. Я вже давно не мав можливості так приємно розслабитися. Пізніше ми зайшли в клубний бар, який, як я зрозумів, був улюбленим «водопоєм» батька.
Крізь двері з сусідньої кімнати долинали звуки танцювальної музики.
— Так, це була просто відмінна ідея, — сказав я. — Спасибі, Білл.
— ДЕВАДА, — відповів він. — Ми тут не раз умощувалися з твоїм батьком. До речі, ти випадково не…
— Ні, про батька ніяких новин немає.
— Вибач.
— Я відразу повідомлю тобі, якщо щось з'ясується.
— Звичайно. Вибач.
Додому ми повернулися без особливих пригод, і ніхто за нами неначе не слідкував. Ми дісталися до будинку без малого опівночі, сказали один одному «Добраніч», і я попрямував прямо в свою кімнату. Там я скинув з плечей новий піджак, повісив його в шафу, потім зняв нові туфлі і поставив їх туди ж.
Потім, підійшовши до ліжка, я помітив білий прямокутник на подушці.
Я кинувся до подушки, схопив записку.
«Жалкую, що вас не було вдома, — було написано в ній великими друкованими літерами, — але я бачив вас у клубі. Розумію ваше бажання провести вечір поза домом. У мене виникла ідея. Давайте зустрінемося також в барі завтра о десятій вечора. Я буду почувати себе набагато впевненіше, якщо навколо буде багато людей, але ніхто не буде дослухатися до нас.»
Прокляття!
Першим моїм бажанням було покликати Білла, але я тут же зрозумів, що прямо зараз зробити він нічого не зможе, але зате навряд чи буде добре спати сьогодні вночі, а йому сон був потрібний, по-моєму, набагато більше, ніж мені. Тому я склав записку і сунув її в кишеню сорочки. Сорочку я повісив у шафу.
Сон мій не був розбавлений хоч яким-небудь завалящим кошмаром. Я спав глибоко і міцно, знаючи, що Фракір розбудить мене в разі небезпеки.
Мабуть, я проспав навіть більше, ніж потрібно, і відчував себе просто прекрасно. Ранок був сонячний, голосно виспівували птахи.
Я спустився на нижній поверх після того, як вмився і причесався, привів себе в порядок і зробив невеликий наліт в Відображення за новими вільними штанами і свіжою сорочкою.
На столі в кухні я виявив записку.
Мені вже дещо набридло виявляти записки, але ця була усього лише від Білла, де він вибачався за те, що йому необхідно на деякий час з'їздити в місто, в контору, і ще він писав, що я можу пригощатися всім, що мені сподобається в холодильнику.
Я заглянув в холодильник, витягнув звідти кілька пляшечок, шматок мускатної дині, а ще стакан апельсинового соку. Кофе, який я поставив варитися в першу чергу, був готовий до того часу, коли я завершив основну частину сніданку. З чашкою в руках я вийшов на ганок.
Сидячи на ганку, я почав роздумувати над тим, чи не варто і мені залишити свою власну записку і рухатися далі. Мій загадковий кореспондент, імовірно П, вже один раз дзвонив мені сюди, а наступного разу проник в будинок. Яким чином П провідав про моє місцезнаходження, було зовсім не найістотнішим. Це був будинок друга, і хоча я не такий егоїст, щоб зовсім не ділитися з друзями частиною своїх проблем, але піддавати друзів небезпеці я не люблю і не хочу. От тільки часу мало… День уже почався, а зустріч призначена на сьогоднішній вечір.
Незабаром я досяг необхідної для прийняття рішення переконаності. Нерозумно було б повертати біля цієї точки. Ймовірно, навіть краще буде, якщо я залишусь тут до моменту зустрічі. Я зможу контролювати хід подій і охороняти Білла, якщо виникне небезпека для нього сьогодні.
Раптово мені прийшло в голову, що хтось змусив Білла написати записку під дулом пістолета, потім викрав його в якості заручника, розраховуючи створити на мене тиск і змусити відповідати на запитання.