— Один з найцікавіших письменників нашого часу — Ричард Бах, автор знаменитих «Ілюзій» та «Чайки на ім’я Джонатан Лівінґстон». Я дуже хотів з ним зустрітися, поспілкуватися. На жаль, Ричард десь гасав країною, коли я восени був у США. Довелося обмежитися листом. Через деякий час він розшукав мене в Торонто (Канада). Ми розмовляли по телефону через перекладача. Я розповів йому про духовні рухи в Україні. Він з захопленням підтримав ідею Духовних Республік. Повернувшись до Штатів, я зв’язався знову з Ричардом і запитав його прямо: чи вірить він у можливість трансформації людини? Чи знає шляхи до нових рівнів буття, свідомості, чуттєзнання? Він обіцяв прислати відповіді на всі питання, які я запропонував…
Хотілося б зустріти дона Хуана, легендарного індіанського учителя-шамана, про якого писав Карлос Кастанеда. І запитати його: «Друже, чому б не дати світові більш відверте вчення про прорив у інші світи, до повного усвідомлення?»
А на загал — це напівжартівлива відповідь. Ніхто й ніщо не поможе нам виростити крила, якщо їх немає в нашому єстві…
33. Що Ви відчуваєте в товаристві молодих людей?
— А яких саме молодих людей? Чоловіків? Жінок? (Сміється.)
Молоді люди — це квіти еволюційної динаміки, вони більш самовіддані, ризикованіші, мужніші. Вони вільніше жертвують собою заради інших і пластичніші в прийнятті рішень. Старше покоління значно консервативніше, більш агресивне й нетерпиме до змін. І аж ніяк не мудріше. Можливо, колись, у часи Захара Беркута, й були мудрі старці, але зараз їх днем із вогнем не знайдеш.
Якщо серйозно — то я люблю молодих. Сам молодію з ними. І забуваю, що вже коні мої йдуть з базару…
34. Як часто і з якого приводу буваєте незадоволені собою?
— Незадоволений собою тоді, коли не стримавшись, спалахую і не бажаючи того, ображу когось. Після того довго болить серце і мучить совість.
35. Як ви ставитеся до рок-музики?
— Якось я слухав радіопередачу з ФРН. Оголосили: «Група «Металліка», важкий рок». Це була дивовижна, космічна пісня, що хвилювала серце й душу. Щось безсмертне, вічне. Отже, під цим визначенням може бути створений чудовий твір. Значить, жанрове визначення — пустий звук. Головне: що творець вкладає в ту чи іншу форму. І біда не в жанрі року, а в тому, що диявольську бездарщину ототожнили з певним напрямом.
Чим потворніше, чим наркотичніше, похабніше і безголосо — тим вважається краще. Я впевнений: так званий рок, в тому вигляді, в якому він пропагується, — це прорив демонічного світу в стрій гармонійної народної традиції та класичної творчості. Цей гіпнотичний резонанс сил антижиття веде нашу молодь у безодню саморуйнування. Розгул порносексу, цинізм, розпуста, ствердження вседозволення, відвертий культ Сатани (навіть у зовнішніх атрибутах) — це все прояви сил пітьми. Пробудження буде жахливим!..
36. Ваші улюблені:
Страва?
— Яблука, суниці.
Танець?
— Вальс, танго.
Музичний твір?
— «Реквієм» Моцарта.
Запах?
— М’яти.
Пора року?
— Осінь.
Колір?
— Фіолетовий.
Погода?
— Гроза, шторм на морі.
Квіти?
— Шипшина, вишня, мак.
Вбрання?
— Оголене тіло краще від усякого вбрання, якщо воно красиве. Але із вбрання люблю народні: індійські сарі, довгі слов’янські плаття.
Свято?
— Великдень.
37. Ви можете назвати місце па землі, що для Вас наймиліше?
— Наймиліше там, де поруч друзі. А якщо їх немає, то серед незайманої природи середніх широт: Алтай, Карпати. Але найкраще — над Дніпром. Шкода, що ми так спотворили цю красу.
38. Чи часто Вам доводиться позичати гроші?
— У студентські літа часто позичав. Бувало, що й не віддавав. Наприклад, Михайло Стельмах якось виручив мене, позичив сто карбованців (Олесь Бердник тоді навчався в літературній студії при Спілці письменників. — прим. упор.), Я не встиг віддати — заарештували. Коли повернувся, отримав перший гонорар (за книгу «Поза часом і простором», яку, до речі, й рецензував Михайло Опанасович), згадав про борг. Запропонував віддати. Знаменитий письменник засміявся
і сказав: «Краще позичати, наперед знаючи, що назад не отримаєш. Так приємніше…»
Зараз не позичаю. Слава богу, вистачає.
39. Як Ви турбуєтеся про власне здоров’я?
— Майже не турбуюся. Ніколи.
40. Чи літаєте Ви уві сні?
— Літаю з дитячих літ донині. Впевнений, що наші сновидіння — це реальні події в паралельному світі, куди ми переносимося уві сні. Досліди показують, що можна вивчати ці польоти, їхні закономірності, якщо оволодіти свідомістю в тому стані.