Його отруюють, повторив мені, спеціально для цього подзвонивши, Віто Тальябуе. Для мене це очевидно.
За два дні до пожежі трапилася дивна подія. Прокинувшись уранці, мешканці дому Ґолденів виявили залишений під дверима на Макдуґал-стріт величезний мішок із брудним одягом. Жодної записки не було. Коли мішок відкрили, то виявили, що він набитий, як це сформулював МакНеллі, чужинським одягом. Чи міг би він висловитися точніше? З його спроб описати вміст мішка я зрозумів, що то був індійський одяг. Курти, піжами, ленґи, вешті, чолі, спідниці. Жодної інструкції, відправник невідомий. Василіса, роздратована цією помилкою, наказала викинути все до сміття. Доповідати про це господареві не було потреби. Їхній будинок — не пральня. Якийсь неотесаний іноземець припустився характерної для неотесаного іноземця помилки.
Вулицю розкопували дорожні робітники. Щось пов’язане з украй важливим ремонтом інфраструктури в околиці. Коли Василіса послала МакНеллі довідатися, скільки ще триватиме цей безлад, він отримав у відповідь: місяців три, можливо, — і стенання плечима. Що цілком могло означати шість, дев’ять або дванадцять. Це не означало зовсім нічого, крім того, що робітники окопалися на тривалий період.
Будівельні роботи були новою формою бруталістського мистецтва у місті: куди не кинь оком, височіли його інсталяції. Високі будинки падали, а будівельні майданчики росли. Труби й кабелі виростали з потаємних глибин і там само зникали. Стаціонарні телефонні лінії перестали працювати, а вода, електрика й газ постачалися з перебоями.
Будівельні роботи були мистецтвом демонстрації місту, що воно є крихким організмом, відданим на милість сил, які не підлягають оскарженню. Будівельні роботи були для могутньої метрополії уроком вразливості й безпорадності. Будівельники були великими концептуальними митцями наших часів, а їхні інсталяції, їхні варварські дірки в землі викликали не тільки ненависть — бо більшості людей не до вподоби сучасне мистецтво — але й захоплення. Тверді захисні шоломи, помаранчеві жилети, сідниці, хтиві посвисти, сила. Воістину за роботу взявся трансаванґард.
На вулиці заборонили паркуватися, і повітря виповнилося співом відбійних молотків — радикальним, атональним, своєрідною урбаністичною перкусією, яка викликала б захоплення Волта Вітмена і яку народжували в міцному поті великі безпристрасні чоловіки.
І так було упродовж двох днів після випадку з білизною.
А потім стався вибух.
Щось пов’язане з газопроводом. Різні інстанції перекидали провину одна на одну, тут не проведено перевірки безпеки, там помилка, пов’язана з людським чинником, витік, іскра, бубух. Або ж це міг бути якийсь безсоромний власник нерухомості, що незаконно врізався в трубу під землею, витік, іскра. Можливий злочин, незаконна газова труба, прихована від інспекторів енергокомпанії, можливе звинувачення у вбивстві, власник нерухомості не відповідає на дзвінки й відсутній за місцем проживання. Хто запалив іскру? Невідомо. Буде проведено розслідування, звіт із якого буде складено у належний час. Версію терористичного акту відкинуто з самого початку. Ніхто з робітників, на щастя, не постраждав. Від вибуху вилетіли шиби, задрижали стіни й утворилася куля вогню, від якої зайнявся будинок пана Нерона Ґолдена. На той час у будинку перебувало четверо дорослих і одна дитина: власник, його дружина, її мати, малолітній син власників та працівник, пан Майкл МакНеллі. Виявилося, що будинок тривалий час не утримувався в належному стані: ніхто не здійснював поточного обслуговування автоматичної системи пожежогасіння, і вона не спрацювала. Пан МакНеллі перебував у кухні, де розігрівав на сковороді оливкову олію, готуючи для господарів обід. Згідно з його початковим твердженням, вибухова хвиля висадила кухонні вікна, а його самого збила з ніг, і він відчув запаморочення. Він переконаний, що знепритомнів, а потім отямився й доповз до дверей у Сади між Макдуґал-стріт і Салліван-стріт. Там він знову знепритомнів. А коли опам’ятався, кухня була охоплена вогнем, а язики полум’я виривалися з охопленої вогнем сковороди й стрімко ширилися по всьому першому поверху. Інші мешканці будинку були нагорі. Шлях до виходу їм було відрізано. Пожежна охорона відреагувала, як завжди, миттєво. З огляду на будівельні роботи мали місце певні проблеми з доїздом. Але вогонь було швидко затримано й обмежено до одного житлового будинку. Жоден інший будинок в околиці не постраждав.