— Ви одружені? — спитав я.
— Ні… не зовсім так… У мене є компаньєра… Он вона, — він показав на вагітну індіанку, що стояла осторонь, — але я її, звичайно, залишу тут. У Голівуді їй не місце.
Якусь мить бородань мовчав, потім вигукнув:
— А яка ж красуня Інгрід Бергман[6]! Я закоханий у неї! Але вона цього не знає…
Коли ми вирушали далі, солдат ще довго дивився нам услід сумним поглядом.
Мотор важко кашляв від гасу, але чесно дотяг нас до гирла річки, де була велика еквадорська прикордонна застава.
Ми вийшли на берег і пішли до дому коменданта. Стежка вела повз будинок із забитими вікнами, біля якого походжали озброєні солдати. Пізніше комендант пояснив нам, що вони охороняли перуанських солдатів, спійманих на еквадорській території. Їх запідозрили в шпигунстві.
На еквадорсько-перуанському кордоні завжди відбуваються сутички. А якраз тепер стосунки між двома державами дуже загострилися, і комендант вважав, що можна сподіватися чого завгодно. Атмосфера на заставі була напружена.
Ще на річці Путумайо я чув, що в коменданта застави є шкура анаконди завдовжки понад десять метрів. Я спитав його, чи це правда.
— Так, правда, — відповів він. — Довжина її дванадцять метрів.
— І вона є у вас тут? — поцікавився я.
З досвіду я знав, що власники рекордних анакондових шкур завжди відповідають на таке запитання заперечно: виявляється, що вони або віддали шкуру кому-небудь, або вона згнила, або її з’їли пацюки.
— Звичайно, тут, — відповів комендант і, на мій подив, наказав солдатові принести шкуру.
«Оце то сенсація! Ось коли полетить світовий рекорд! — подумав я. — Якщо б я був Теодором Рузвельтом, довелося б мені зараз викласти п’ять тисяч доларів: таку винагороду він призначив за шкуру анаконди «всього тільки» десять метрів завдовжки». Багато років я намагався знайти такого гіганта, але все марно. Щоправда, в Амазонас на кожному кроці можна почути про анаконд десять, п’ятнадцять, а то й двадцять метрів завдовжки, а в Бразілії продають листівку, на якій зображено анаконду, що досягає сорока метрів і важить вісім тонн! Чи, може, вісімдесят метрів і чотири тонни, я вже добре не пам’ятаю. Листівки ці поширює один фотограф з Манаоса. Його анаконда могла з таким же успіхом мати і чотири, і вісім метрів: її на фотографії ні з чим порівняти. Звичайно, ця листівка ще більше сприяла поширенню чуток про неймовірні розміри анаконд. Насправді ж найбільші музейні експонати шкур і кістяків анаконд не перевершують восьми з половиною метрів.
Солдат приніс шкуру, і ми розстелили її на підлозі. Я зміряв її кроками — шість метрів.
— Тут трохи не вистачає — шкура тільки шість метрів завдовжки, — зауважив я.
— Шість? — перепитав комендант і засміявся. — А я думав, що дванадцять! На око здається, що дванадцять, правда ж?
Є люди, що так же легко перебільшують розміри змій, як рибалки — розміри спійманої ними риби. І я не думаю, що це свідома брехня: очевидно, вони обдурюють самих себе. Дивно тільки, що навіть автори серйозних книг, наприклад, Фосет, Уп де Графф та інші дуже вільно поводяться з правдою, коли йдеться про гігантські змії.
Недавно вийшла книга про Амазонас досить відомого мандрівника Вілларда Прайса під назвою «The Amazing Amazon» (Дивовижна Амазонка). Англійська та американська критика дуже схвально відгукується про неї і вважає її серйозною працею.
Ось що пише Прайс про анаконду:
«… Тепер уже немає сумніву, що анаконда — найбільша змія на світі. Її найближчий конкурент, азіатський пітон, не буває довший як тридцять футів. А про анаконд до п’ятдесяти футів (п’ятнадцять метрів) завдовжки писалося вже не раз. Природознавець Уотертон розповідає, як було вбито анаконду біля шістдесяти футів завдовжки. А втім, такі гіганти трапляються дуже рідко.
Елгот Лендж, дуже сумлінний дослідник, бачив чимало анаконд, однак здебільшого вони були не довші як двадцять п’ять футів. Але раз йому трапилось справжнє страховисько, що лежало, згорнувшись у конус, цілих сім футів заввишки, з якого стирчала тільки шия та голова. Коли в змію почали стріляти, вона розкрутилася і спробувала втекти у воду. Але одна куля влучила в голову, і анаконді не пощастило врятуватися. Вона так і лишилася лежати — половина тіла у воді, а половина на березі. Лендж зміряв її: змія була п’ятдесят шість футів (майже сімнадцять метрів) завдовжки і два фути завтовшки.
Лендж сказав своєму супутникові-індійцеві, що дома, в Сполучених Штатах, йому ніхто не повірить.