Причина того, що кожен третій чоловік уважає, що його пеніс замалий, полягає в тому, що багато хто неправильно зрозумів, що таке нормальний розмір. Винна в цьому, поза всяким сумнівом, порноіндустрія. Юнаки в ранньому віці отримують доступ до порнографії через інтернет, у якому від сексу в усіх його формах їх відділяє лише кілька кліків. На жаль, у порнофільмах кваліфікація в певній царині має істотніше значення, ніж акторські вміння, тому порноактори – невдалі об’єкти для порівняння.
Інша причина, з якої багато чоловіків недооцінює розміри своїх пенісів, полягає в тому, що порівнюючи себе зі старшими юнаками та чоловіками, хлопчики не уявляють, що їхні пеніси стануть коли-небудь так само великими. У багатьох це відчуття залишається ще надовго в дорослому віці. Тож скидається на те, що порнографії доведеться частково розділити провину із власною підсвідомістю чоловіків.
Поняття «порнографія» ввійшло в обіг 1859 року, коли Роблі Дунглісон видав друком спеціалізовану енциклопедію «Словник медичної науки». Слово походить із грецької й складається з porne, що означає «повія», і graphein, тобто «переписувати».
Хоча це явище отримало назву відносно пізно, воно далеко не нове. 2005 року під час розкопок у Німеччині було знайдено дві скульптури – чоловіка і жінки, які, коли їх з’єднати, зображують статевий акт. Цим скульптурам приблизно 7200 років, тому їх назвали першою порнографією.
У наступні століття порнографія проходила різні етапи. У римлян були борделі, щедро оздоблені сексуалізованими картинами та скульптурами. З протилежного боку земної кулі давні індуси зводили храми з дуже хитромудрими і детальними картинами сексуальних ескапад. Складається враження, що зображення сексу було не лише звичним, а й цілком прийнятним явищем упродовж тривалих періодів людської історії. Це припинилося, коли нові релігії утвердилися в усьому світі. 1557 року католицька церква опублікувала свій перший список заборонених книжок і письмен – Іndex Librorum Prohibitorum. Більшість книжок у списку була заборонена через релігійний зміст, який не узгоджувався з канонами Ватикану, однак значна частина потрапила туди через сексуальний зміст. Римо-католицька церква продовжувала традицію видання таких списків аж до 1965 р., коли її було скасовано Папою Павлом VI.
Та не лише Ватикан намагався покінчити з порно. У США розгорнулася серйозна битва 1873 року, коли Ентоні Компсток створив Нью-Йоркське товариство боротьби з пороками. Компсток був украй релігійним хлопцем і вбачав своє життєве призначення в тому, щоб очистити суспільство від аморальних елементів. Він потурбувався про спалення 15 тонн книжок і вихвалявся тим, що в процесі боротьби за молодь Америки довів 15 осіб до самогубства.
Цензурування і заборони не досягли своєї мети, тож повільно, але невпинно законодавство ставало більш ліберальним. Данія стала першою країною у світі, яка 1969 року формально узаконила порнографію. Ми досі пасемо задніх. У Норвегії все ще можна бути покараним позбавленням волі на термін до трьох років за розповсюдження порнографічних матеріалів. Варто зауважити, що визначення порнографії значно пом’якшили в останні роки. Інакше кажучи, порнографія пережила переслідування як церкви, так і судової системи, тож можна стверджувати, що навіть найсильніші цього світу марно боролися проти сили сексуальності.
Було проведено чимало досліджень розмірів пеніса. Оскільки здебільшого вони ґрунтувалися на самозвітуванні, такі дослідження мають значні недоліки. Зокрема, закономірно припустити, що взяти участь у дослідженнях виявляють бажання насамперед чоловіки, задоволені довжиною своїх пенісів. З’ясувалося до того ж, що накинути собі сантиметр або два зовсім не проблема.
Найбільше дослідження, що ґрунтується на замірах, зроблених медпрацівниками, було розроблене в лондонському Кінґс-коледжі й проведене 2015 року. Це було узагальнювальне дослідження, яке ґрунтувалося на 17 інших, зібраних у всьому світі, та опитуванні, що охопило понад 15 тисяч чоловіків.
Його результати засвідчили, що середньостатистична довжина ерегованого пеніса сучасного чоловіка сягає 13,1 см, тоді як у розслабленому стані вона становить 9,2 см. Ну, і не менш важливою за довжину пеніса є його товщина. Було з’ясовано, що в середньому периметр напруженого пеніса становить 11,6 см.
Дослідники також розглянули деякі популярні міфи про зв’язок між довжиною пеніса і розміром ступні або довжиною пальців рук. Ці міфи було розвінчано. Тож великі черевики мало що можуть розповісти про те, наскільки добре «споряджений» чоловік. Єдиний пункт, у якому було виявлено невеликий зв’язок, – співвідношення між зростом і довжиною пеніса, однак і тут кореляція виявилася доволі слабенькою.