Персефона покинула університет, перервала навчання посеред семестру, після її розмови з матір’ю протягом усього літа він не отримав від неї жодної звістки. Того дня вона лише раз зайшла в чортову кімнату садиби по свою валізу. Сторожко відчинила двері й ступила на поріг. Усередині було так тихо, що вона злякалася, чи Тіль собі щось не заподіяв, але на підлозі валялися рештки розбитої пляшки, а не людини. Вона хотіла поговорити з ним про те, що сталося, та він замкнувся у ванній, не відповідав і визирнув звідти тільки тоді, коли почув, як Персефона застібнула валізу. Він спостерігав, як вона набрала склянку води в раковині, повній скалок, і як при цьому порізала палець. Крапля крові впала в проспиртовану воду забитого стоку, в якому кружляла срібляста рибка, і вималювала червону річку. Тіль також втратив кров над умивальником. Відбитки запеклися на його краях. У нього був широкий поріз на руці, який він перемотав туалетним папером. Дівчина нічого не випила, відставила склянку, взяла валізу і почекала, озирнувшись на Тіля. Імовірно, вона сподівалася, що щось зміниться, та зрештою прочинила двері й забрала з собою роботу. Тіль не сказав їй ані слова. Лише дивився у вікно на сад, поки вона зникала в нього за спиною. Відтоді вони бачили одне одного тільки раз, та й те звіддаля, і він пішов, не озвавшись до неї.
Вона не хотіла лишатися до врочистого закриття, Тіль також подумував про те, щоб поїхати того самого вечора, проте зостався, усвідомивши, що вона це зробила б і без нього. Хоч він і знав, що йому це болітиме, його спокушало з’ясувати, кому врешті дадуть ґранти. Чиї проекти підтримає міністерство. Можливо, він напився б і влаштував сцену. Так, може, він знайшов би сміливість висловити цій пихатій купці, що про них думає. Йому в будь-якому випадку не перепаде нічого, поки серед комітету мати Персефони. І той чоловік, який лишився в тіні. Імовірно, якийсь політик. Що, як Тіль і йому висловить свою думку. О, так, він йому вже висловив би. Удруге після того, як бомби знищили його кропітку роботу, він прокляв цю невимовну війну. Гроші витрачали лише на смерть, яка прийде, а не на ту, якої він шукав.
Актова зала пістрявіла кольорами сотень прапорів, якими були задрапіровані стіни та столи. Навіть самі стільниці прикрашав парад менших прапорців, до підставок яких були прикріплені квіткові композиції, що спадали додолу, мов пагони лози. Над усім цим розкинув крила орел, зі стелі спускався дикий виноград, здавалося, його вусики, що завжди намагалися виповзти на стіни садиби, нарешті увірвалися всередину. Вочевидь, тут попрацювала ціла армія робітників, яка всю ніч декорувала залу, та дикий виноград сюди не впустили. Те, що звисало згори, привезли сюди під ранок. Листочки й грона були штучні, пластикові. Така сама імітація зовнішнього світу, як і лози та прапорці на столах.
Хоч Тіль зумисне запізнився на кілька хвилин, до зали він увійшов одним із перших. Лише коли всі стільці були зайняті й голова комітету помахом наказав запалити світло, торжество оголосили розпочатим. Перед полотном, розтягненим на всю довжину зали, вишикувалися промовці, щоб обсипати одне одного лестощами: розхвалити підтримані проекти й прогресивність і чесність комісії. Паливний насос. Синтез. Генетичне вирощення отруйних фруктів. Маскування зброї масового знищення. Військові перевезення і багато іншого. Більше іншого. Нового. Не озиратися назад. Лишатися на поверхні, не завдаючи собі клопоту заглиблюватися в будь-що; Тіль пошкодував, що не поїхав разом із Персефоною минулого вечора. Тут для нього жодної користі. Тут переможці гладять одне одного по голівці й сміються над ним. Перевезення військ! Так, ось що потрібно світові! Зброя масового винищення — ось шлях до волі. Так, волі! Свобода для світу і для майбутнього, тільки він застряг тут, у цьому принизливому сьогоденні. Тіль підвівся, щоб піти, квапливо потягнувся по келих — тільки один, перед виходом, — влив його в горлянку й подався до дверей; він уже прочинив би їх, якби не виголошене ім’я. На сцену запросили нового представника Міністерства науки, людину, яка віднині плекатиме щорічну традицію призначення дослідницьких ґрантів і плідну співпрацю найпроникливіших умів цієї країни.