вона.
ОСТАННЯ
І може бути що спереду
трапиться ще одна
запалить жагою незвичною —
жінка-товариш —
силою космичною
перетворить огнем
вона.
РЕШТА
А решта—
такі що люблять скавучать і
тертися
блюдучи до одружіння себе —
ахають
стогнуть
зойкають —
і стають нудною мочалкою.
Пісня трампа*
Ти — горе — горе моє —
знай це —
і не піднімеш мене до вершин.
Тому засипаю я тільки
вранці
і не знаю — чи батько я чи —
син.
Я не знаю — чи прокльон — чи любов це —
бо боюся до тебе я
підійти.
І не світить вже в душу мені
сонце —
і я такий же проклятий — як і
ти.
Ах — якби це було тільки приснилося —
або товариш розказав якийсь
анекдот.
Ні — і раніш так само моє серце
билося —
коли револьвер цілився мені в
рот.
А тепер замісць кави — пиво на столику —
уже з третім виходила в кабінет
ти
і мій погляд стежить уже не так стримано —
як же —
як же можу я —
кохання —
до проститутки —
знести?
1 NP
Жінка що віддається не часто
і таїть у собі стриманости красу —
ніби тобі самому — каже — що своє кохання
я тобі — я тобі несу—
і чому тільки мені — не знаю я —
і дивуюсь — і не розумію — й не вірю їй —
і її життя — і своє з плямами —
печально і мовчки змірюю —
і навіщо мені — ще одна
і навіщо болюча — мені — рана
і хочеться щоб це була остання
і хочеться щоб вона була остання...
3 NP
Коханням
зараз поранений я
і вийшов — на час — з лав.
Я почуваю себе йолопом зрання —
вас не дивує, що я такий став?
Нічого,
не лайте мене — я перейду.
Скрегоче в моєму серці іржа.
Мене й самого совість мучить і
жаль.
Звичайно, я люблю
не по старому, а по сучасному,
хоч майбутнім і не пахне
тут, —
так як єсть, так і люблю.
Але так само люто люблю я,
як на світанку життя було сказано:
«Сильна, як смерть, любов,
жорстока, як пекло, ревність»...
6 NP
Тобі — дитино моя — що завтра на аборт підеш —
Тобі — що тільки місяць йому —
Тобі — що місяць як зародилося а живеш міліони
віків у животі цієї жінки що я люблю —
Місяць уже тобі а завтра ти — ніщо, викинуть
твій кавалочок у відро з помиями —
І попливеш ти каналізаційною трубою аж у Чорне
море, де й зародилось од мене —
Тобі —
Тобі —
Тобі це.
Невідомо й ніхто не взнає — ні матір твоя, ні я,
твій батько —
Хлопець ти було б чи дівчинка —
Любило б маму свою і говорило б:
мамо!
Любило б батька свого і говорило б:
тату!
Ссало б молочко з грудей і жмурило б оченята
на сонці.
Але минули б роки —
І ти пішло б у дитячий садок —
І виросло б, і змагалося б, і зачинало б...
Будь вічне ти, що завтра плаватимеш в відрі:
Завтра я прожену твою матір,
Зникне з серця мого вона, як ти з її тіла.
Будь вічне ти, безсиле й розумне —
Ти жило стільки, скільки дано тобі.
Будь вічне ти, бо і я вмру,
І мати твоя вмре, і не одно ти
Плаватимеш завтра в білім відрі.
7 NP
Хвиля мені котить каміння в горло
видушує міжпланетний сум
і плаче серце на тему: — В-гору!
А як же в-гору, коли — глум!
Брось єрундістику — говорить товариш,
і люди на вулиці: — Іди в сміх!
Не колупайсь у мозку, каші не звариш,
хіба непотрібний ліричний вірш.
Ге-е, бросьте ви єрунду городити
поки справлюсь з собою сам.
Це потрібно, це тяжко, це — великий
неспокій у душі і гам.
ҐЕО ШКУРУПІЙ
МОРЕ
Море
1
От шкіпером коли б я був,
то розпустив би всі вітрила,
щоб вітер щогли долі гнув
та буря в линвах вила...
Жахлива ніч... Хай шторм гуде!..