І раптом на найближчій до них трибуні почулися гучні оплески.
Том Картней підніс до очей бінокль. Він ніколи не розлучався з ним на великих змаганнях, щоб завжди впритул наближатися до цікавих подій, які відбувалися в далеких від ложі преси секторах. Картней бачив багато чудових спортивних фігур — на рідному серцеві легкоатлетичному ядрі, на рингах, помостах, у басейнах. Але таку гарну й досконалу фігуру, таку пропорційність будови, такі рельєфні сильні м’язи він спостерігав уперше. Перед ним стояв молодий міфічний бог у сучасних купальних трусиках. В його постаті злилися докупи велика сила і виняткова легкість, класична стрункість і незборима міць. Мрія тренера — тільки й можна було сказати про такого хлопця. Тож недарма до нього поспішає Джордж Ліннокс — найавторитетніший селекціонер спринтерів і бар’єристів, чиє мистецтво вивело свого часу на орбіту олімпійських перемог і його, Томаса Картнея.
За кілька хвилин диктор уже звеселяв глядачів. Він повідомив, що якийсь Джім Хікс, вівчар з півдня, просить дозволу виступити у фінальному забігу спринтерів. Запевняє, що легко покаже всім спину: багато бігав у рідних луках, знає ціну секундам, а якщо програє, передасть у фонд олімпійської команди дві сотні добре вгодованих овець. Фіналісти заздалегідь дякують новому супернику за щедрий подарунок і не заперечують проти виступу Джіма Хікса у фіналі по сьомій доріжці, оскільки інші шість уже розіграно між ними.
Тим часом спринтери закінчили розминку, пояснили вівчареві значення стартових колодок, допомогли правильно встановити їх і порадили кілька разів спробувати сучасний старт. Сталося так, що Джім Хікс узяв перший старт сам один, інші з цікавістю розглядали його. Картней за давньою звичкою не просто стежив за пробіжкою, а й відмітив час секундоміром на відрізку 30 метрів. Поглянув на стрілку і ледве зміг приховати від колег свій подив — три секунди! Чого ж можна чекати від цього зухвалого вівчаря на повній стометрівці!
Картней негайно набрав номер телефону редакції і передав закодовану фразу: “Залишайте якнайбільше місця на першій полосі, готуйтеся до екстреного випуску, очікується велика сенсація”. Потім здавна умовленим жестом показав Боббі Буду: будь пильний ладнай свій високочастотний передавач для передачі знімків до редакції безпосередньо з місця подій — буде гаряча робота.
Пролунав свисток судді-стартера, фіналісти вийшли до колодок. Джім Хікс зайняв місце на сьомій доріжці, найближче до глядачів, які відверто милувалися його формами. Картней також невідступно стежив лише за ним. Ліва рука тримала бінокль, права — секундомір, і великий палець екс-чемпіона звично лежав на його головці. Ось пролунала команда
“Увага!”, зараз коротко й сухо лусне постріл стартового пістолета…
Старт було взято майже ідеально. Том натиснув головку секундоміра, опустив на груди бінокль і підніс до вуха телефонну трубку.
На доріжці коїлося казна-що. Джім Хікс, нікому не відомий вівчар, молодий міфічний бог, з перших метрів не лишив найкращим спринтерам країни щонайменшої надії на перемогу. Його крок вражав своєю легкістю, пружністю й невимушеністю. На половині дистанції вівчар випередив суперників метрів на шість. Коли ж він фінішував, іншим залишалося до заповітної риси не менше п’ятнадцяти метрів. Картней автоматично глянув на секундомір і мало не зомлів: світовий рекорд було перевершено більш як на секунду!
Прикривши мембрану долонею, Том Картней швидко диктував у телефонну трубку схвильовані фрази. Зараз він — спринтер слова, у нього свій герць з суперниками-колега-ми: хто швидше, докладніше і мальовничіше розповість про сенсацію. Досі вони з Боббі випереджали всіх. Схоже на те, що так буде й сьогодні: він уже увійшов у потрібний словесний ритм, а Боббі просто з поля передає до редакції знімки перших подій.
Над стадіоном панувала мертва тиша. Постійні відвідувачі легкоатлетичних змагань, яким не раз доводилося ставати свідками сенсаційних рекордних забігів, ніяк не могли збагнути, що, зрештою, сталося. Вони жили в такий час, коли найталановитіші спортивні самородки без великої попередньої підготовки і численних виступів не могли сподіватися дістати на чемпіонаті країни бодай призового місця. І раптом з’являється нікому не відомий вівчар і розправляється з найкращими спринтерами, як з хлопчиськами, новачками бігової доріжки!
Цієї миті диктор, втративши урочисті нотки в голосі, схвильовано повідомив, що всі присутні на стадіоні стали свідками небувалої події, яка навіки увійде в історію спорту. Встановлено справді фантастичний рекорд, він виходить далеко за межі навіть уявних можливостей людини. Джім Хікс подолав 100 метрів за 8,4 секунди!