Коли на кону стоять величезні гроші, багато хто, прагнучи перемоги, намагається заручитися підтримкою божественних сил, привабити їх на свій бік. Деякі заклинання вважаються досить ефективними на цирковій арені, тож можете їх вивчити і використовувати проти суперників. Наприклад, варто сказати: «Допоможи мені на бігах восьмого листопада і зв’яжи моїм суперникам руки та ноги, сухожилля та щиколотки…», а далі назвати імена майбутніх конкурентів і їхніх коней. Не обмежуйте себе ні в чому; можете проказати щось на кшталт «Затьмар їхню свідомість, їхній розум і їхні почуття, аби не розуміли, що роблять; вирви їм очі, щоб не бачили, куди несуться; загони їхніх коней, розтрощи їхні колісниці, повбивай усіх, аби в тілах їхніх зовсім не залишилося дихання».
Розмір можливого виграшу свідчить про те, як пристрасно публіка любить перегони на колісницях. Великий цирк вміщує, ймовірно, двісті п’ятдесят тисяч глядачів, й усі вони кричать і тремтять від збудження. Часто на коней роблять ставки, і досить великі. А це ще більше розпалює пристрасті. Імператор Калігула у своїй одержимості кіньми дійшов до сміховинних крайнощів. Він мав звичку запрошувати свого улюбленого жеребця Інцитата на обід, під час якого власноруч годував його золотистим ячменем і пив за його здоров’я із золотого кубка. У конюшні Інцитата встановили мармурове стійло, поїлку зі слонової кістки, для нього придбали пурпурові покривала, а в упряж вправили коштовні камені. Імператор навіть подарував своєму улюбленцеві будинок, кількох рабів і прекрасні меблі, щоб якомога вишуканіше приймати гостей, яких запрошували до коня на обід. Подейкують, Калігула збирався навіть призначити тварину консулом — і, поза сумнівами, коли б імператор прожив трохи довше, то здійснив би свій задум.
Незалежно від способу, у який ви здобули свої гроші, знайте: що більше їх ви матимете, то вище підніметеся соціальними сходами римського суспільства. Якщо ви є колишнім рабом, відпущеним на волю, вам навіть може поталанити отримати римське громадянство, щоправда, з обмеженнями у праві займати певні посади, але ваші діти вже будуть повноправними громадянами. Якщо ви народилися вільною людиною, то меж можливого для вас не існує, особливо якщо знайдете собі впливового покровителя. Ви можете навіть зробитися сенатором, як-от я. Сенат об’єднує шістсот осіб — верхівку римського суспільства; до нього належать люди лише найшляхетнішого походження. Для того щоб відповідати вимогам, які висуваються до сенатора, треба бути вільнонародженим сином сенатора і мати власність вартістю щонайменше мільйон сестерціїв. Оскільки шансів зробитися сином сенатора ви практично не маєте, може здатися, що ця дорога є для вас закритою. Та іноді наш найясніший імператор дарує звання сенатора за виняткові заслуги в службі. Щороку список сенаторів оновлюється, місця в ньому розподіляються відповідно до соціального статусу. Список завжди очолює імператор, за ним ідуть консули та інші магістрати[22], потім — решта сенаторів залежно від їхніх статків. Ті, чия власність упала в ціні нижче мільйона сестерціїв, викреслюються зі списку.
Досягли ви верхнього щабля соціальних сходів чи ні, але, маючи гроші, конче необхідно ще й уміти правильно демонструвати свій статус і статки. Припустімо, ви досягли стартового рівня римського громадянина. Вчіться носити тогу. Тільки римські громадяни мають право на цей одяг і у певних випадках зобов’язані його носити: наприклад, на гладіаторських іграх, якщо там присутній імператор, або якщо ви стали магістратом. Не шкодуйте грошей і купіть собі якісну тогу, виготовлену з тонкої вовни домашнього прядіння. Потурбуйтеся про те, щоб вона була достатньо білою. Немає нічого вульгарнішого за сіруваті недоноски нужденного ремісника. Вибираючи тогу, враховуйте, скільки вона важить і чи дуже жарко буде в ній влітку. Підтримуйте її білизну, віддаючи для прання до сукновальні. Там її спочатку замочать у ванні із сумішшю води та сечі (сукнярі тримають біля своїх крамниць нічні горщики, щоб перехожі постійно їх поповнювали). Випрану тогу висушать, вичешуть щіткою, щоб надати вовні об’єму, — інколи це робиться шкурою їжака або парилом. Потім тогу висвітлять сіркою і, нарешті, відбілять дрібнозернистою білою глиною. Цей процес, як легко можна здогадатися, є дорогим, але воно того варте, якщо ви хочете мати бездоганний вигляд.