Выбрать главу

⁕ Розділ V ⁕

Як керувати родиною

Якою має бути хороша дружина? Як треба виховувати дітей? Знайти відповіді на ці запитання дуже важливо, якщо ви маєте на меті насолоджуватися життям і всіма тими радощами, що їх може принести добре налагоджене домогосподарство. Хіба почуватиметься щасливим чоловік, дружина котрого, майже не ховаючись, заводитиме амурні зв’язки, може навіть і не з одним коханцем, або діти котрого відверто йому не коритимуться? Відповідь, гадаю, очевидна. Тому дозвольте пояснити вам, що знадобиться для того, аби керувати власним сімейним життям, щоб воно було ефективним і облаштованим відповідно до всіх усталених норм.

Розпочну я з опису чеснот власної дружини. Такі довготривалі шлюби, як наш, є великою рідкістю: ми щасливо одружені вже понад двадцять років, і саме вони дали мені розуміння того, якою має бути хороша дружина. Перш за все, вона — неперевершена господиня, економна та дбайлива. Відданість мені відчувається в кожному її русі, як живий і очевидний кожному доказ її вірності. Ця відданість спонукала мою дружину зайнятися читанням, аби насолоджуватися моїми творами, і деякі з них вона навіть вивчила напам’ять. Гармонія та порозуміння між нами зростають щодня. Коли я розпочинаю якийсь новий проект, дружина мене одразу ж підтримує, а після його вдалого завершення вона має вигляд найщасливішої людини у світі. Якщо я виступаю в сенаті, вона посилає гінця, щоб якнайшвидше дізнатися, як було сприйнято мою промову. Коли я публічно читаю свої книжки, вона завжди сидить неподалік, прихована від сторонніх очей завісою, щоб чути кожну похвалу, висловлену на мою адресу. Кохання керує моєю дружиною в усіх її справах. Але закохана вона не в мою молодість і не в мою зовнішність, які поступово підточує час. Вона закохана в мою славу. Усього цього мою дружину навчив її батько, котрий потурбувався про те, щоб дочку від народження оточувало все лише високоморальне та шляхетне.

Її домашнім чеснотам немає ліку. Вона — вірна, слухняна, шаноблива, розсудлива та старанна в прядінні вовни. Вона — релігійна, проте не забобонна, скромно вдягається і майже не користується косметикою. Вона є відданою родині та виявляє увагу до моєї матері, як до своєї власної. Щедрість і великодушність моєї дружини відомі багатьом її друзям і всім тим, кого вона любить. Тільки її сестра може дорівнятися до неї. Моя дружина виховувала своїх молодших родичок у нашому домі й потурбувалася про те, щоб вони мали належний посаг для укладання шлюбів, достойних справжніх представниць нашої шляхетної родини. Я говорю про це не для того, аби похвалитися тим, що дав гроші на посаг родичкам своєї дружини, а винятково для того, аби наголосити: ця ідея цілковито належала їй.

Упродовж кількох років вона була у відчаї через те, що не могла народити, її глибоко засмучувала нездатність подарувати мені спадкоємця. І тоді дружина запропонувала мені розлучитись із нею, щоб вона залишила мій дім і поступилася своїм місцем більш плодовитій жінці. Вона навіть сама запропонувала знайти для мене іншу дружину, рівну мені за статусом і гідну такої високої честі. Ба більше, вона була готовою відмовитися від свого чималенького посагу, зробитися для цієї нової дружини чимось на кшталт сестри чи свекрухи і ставитися до її дітей, як до своїх власних. На щастя, у цей критичний момент вона нарешті завагітніла, чим і врятувала мене від цього складного рішення, прийняти яке було б дуже нелегко.