Немає ніякої користі в тому, щоб приносити жертви або запитувати в богів поради, якщо при цьому не використовувати для кожного конкретного випадку точні слова і правильні ритуали. Одні слова будуть доречними, коли шукаєш сприятливих знамень, інші — коли просиш про допомогу, і зовсім інакші знадобляться, щоб захиститися від біди. У наших судах ви можете почути, як спеціальний служник проказує вголос готовий набір молитов, слово в слово зачитуючи їх із книжки, аби ніщо не могло порушити усталеного порядку в той час, коли інший стежить за точністю виголошуваних формулювань. Ще один служник забезпечує благоговійну тишу, а флейтист грає, щоб ніякий шум із вулиці не порушив усієї процедури.
Особливо важливо правильно молитися богам для життєзабезпечення вашого заміського маєтку. Перш ніж молити богів про багатий урожай пшениці, ячменю чи бобів, треба принести в жертву свиню богині посівів Церері. Підносячи спеціальні жертовні пироги Янусу[44] необхідно проказувати: «Батьку Янусе, принесенням цих пирогів і вина я смиренно благаю тебе бути прихильним до мене та моїх дітей, до мого дому та господарства». Потім треба принести ще один пиріг в жертву Юпітерові[45] з тими самими словами, після чого слід витягти тельбухи зі свині та принести їх у жертву цим богам разом зі ще одним жертвенним пирогом і новим узливанням вина.
Якщо збираєтеся прорідити гай, принесіть у жертву свиню, вимовляючи такі слова: «Хай ким би був той бог, якому присвячено цей гай, він має право одержати жертву в обмін на користь, яку отримаємо ми від його проріджування. Принесенням цієї свині я смиренно благаю тебе бути милосердним до мене та моїх дітей, мого дому й мого господарства. Будь ласка, прийми цю свиню, яку я тобі жертвую». Перед тим як орати землю, треба принести жертву аналогічним чином, але додати слова «заради звершення цієї праці». Ритуал треба повторювати щодня, доки триває орання. Якщо пропустите хоча б один день або зробите перерву на державне свято, потрібно принести нову жертву. А ось процедура, за допомогою якої очищають цілинну, раніше не орану землю. Приведіть свиню, вівцю та бика, яких збираєтеся принести в жертву, потім прокажіть такі слова: «Нехай допомога богів принесе успіх нашій праці і очистить мою ферму, мою землю та моє поле цією жертвою». Янусові та Юпітерові моліться і лийте вино, використовуючи ту саму формулу, для Марса[46] додайте ще кілька слів: «Батьку Марсе, благаю тебе, збережи мої поля від захворювань, безпліддя та руйнувань, а натомість дозволь моїм посівам процвітати й приносити багаті врожаї». Коли вбиваєте жертовну тварину, промовляйте: «Із цим ударом зглянься і прийми мій дар». Уважно роздивіться нутрощі; якщо печінка виявиться не чистою, значить, ви не одержали сприятливого знаку. Тоді скажіть так: «Батьку Марсе, коли тобі щось не подобається в цьому дарункові, я на знак покути принесу нові жертви», — і приносьте нових тварин у жертву, доки не досягнете бажаного результату. Якщо вас розчарували нутрощі лише однієї тварини, досить принести в жертву нову тварину того ж виду.
Необхідно також правильно відзначати велику кількість свят. Під час Робігалій[47] ви мусите умилостивити Робіга, бога мучнистої роси (дехто вважає його богинею). Робігалії, природно, святкуються у квітні, коли це божество виявляє себе найбільш наочно. Принесіть у жертву собаку і киньте у вогонь його нутрощі разом із нутрощами вівці, промовляючи такі слова: «О боже мучнистої роси, пощади сходи нашого зерна, і хай піднімуться їхні ніжні паростки над землею». Потім на нутрощі, що горять у вогні, вилийте пахощі та вино.
А є ще свято Луперкалій[48], вовче свято, що його відзначають у лютому. Не маю уявлення, з якої причини воно отримало таку назву. Ясна річ, Рим багато чим зобов’язаний вовчиці, котра вигодувала славного засновника міста Ромула та його злощасного брата Рема. І звичайно, жерці-вовки, як їх називають, починають свій біг навкруги міста із того місця, де, за легендою, Ромула залишили немовлям. Але подальші ритуали досить важко витлумачити. Жерці-вовки вбивають собаку, потім кількох кіз, потім мажуть їхньою кров’ю лоби двом молодим римлянам шляхетного походження і негайно її витирають вовною, намоченою в молоці. Юнаки після такого вмивання мусять засміятися. Потім жерці ріжуть смугами козячу шкуру і біжать голими через усе місто, стьобаючи цими імпровізованими пасками кожного, хто трапиться на їхньому шляху. Ніхто не намагається їх уникати — навпаки, молоді одружені жінки охоче наражаються на ритуальне стьобання, бо, згідно з повір’ям, кожен такий удар обіцяє майбутню вагітність і легкі пологи.
44
Янус — один із найдавніших римських богів, покровитель входів і виходів, початків і кінців.
45
Юпітер — бог неба і грому, батько всіх богів у релігії та міфології Стародавнього Рима.
46
Марс — первісно італійський бог родючості, рослинності та дикої природи. Пізніше був ототожнений із грецьким Аресом і став богом війни.
47
Робігалії — свято в Стародавньому Римі, що відзначалося на честь божества збіжжя Робіго та припадало на 25 квітня. Це божество вважалося відповідальним за захист зерна від хвороб, зокрема зернової іржі, яка винищувала величезну кількість посівів.
48
Луперкалії — свято на честь Луперка (прізвисько Фавна — захисника отар), яке припадало на 15 лютого.