Саморозвиток, можливо, і є сучасним винаходом, але і він мав своїх попередників у стародавньому світі. Часто опубліковані під маркою філософії, античні тексти у більшості своїй сприяли підвищенню рівня добробуту індивіда, допомагаючи людям краще жити та легше долати труднощі й біди, що неминуче траплялися на їхньому шляху. Такі книжки здебільшого писалися заможними авторами для заможних читачів, які могли дозволити собі недешеве задоволення бездіяльного самоспоглядання. У коментарях можна знайти посилання на найважливіші твори античних авторів, передовсім Цицерона та Сенеки, а також Овідія, котрий надав чимало порад стосовно поліпшення інтимного життя. Більш масова мудрість суто практичного характеру міститься в стародавніх байках і приказках, що їх у своїй книжці «Народна мораль у ранній Римській імперії» аналізує Тереза Морган [14].
Якісні англійські переклади першоджерел можна знайти у серії «Loeb Classical Library» або у збірках, що їх назви буде наведено нижче, зокрема:
Льюїс Н., Рейнголд М. «Римська цивілізація» [15];
Паркін Т., Померой А. «Римська соціальна історія» [16];
Шелтон Дж. «Як робили римляни» [17].
Серед найкращих видань останнього часу варто згадати підручники з римської історії «SPQR» М. Берд [18] і «Римська імперія: короткий курс» К. Келлі [19]. Також читачам може видатися корисною моя власна книжка «Стародавній світ» [20].
Тим, кого цікавить емоційне життя римлян, можу порадити книжку Кастер Р. А. «Емоція, самовладання та суспільство у Стародавньому Римі» [21]. Роль римських жінок у домашньому житті досліджується у творі Ричлін А. «Емоційна робота: голосіння за померлим римлянином» [22]. Роль роботи як фактора, що визначав римську ідентичність, досліджується в книжці Йошель С. «Праця, самоідентифікація та офіційний статус у Римі» [23].
Антична сексуальність принципово відрізнялася від того, як її розуміють у сучасному західному світі. Чимало цікавих першоджерел досліджується в книжці Джонсон М. і Раян Т. «Сексуальність у греко-римському суспільстві та літературі» [24]. Теми гомосексуальності торкався, зокрема, Габбард Т. К. «Гомосексуальність у Греції та Римі» [25]. Ця ж тема детально аналізується в книжці Вільямс К. «Римська гомосексуальність» [26]. Документальні свідчення про домашнє життя та ведення господарства зібрані в книжках «Римське домашнє господарство» Дж. Ґарднер [27] та «Жінка та закон у Римській імперії» Джудит Еванз Ґрабб [28].
Тим читачам, які бажають детальніше розібратися з феноменом римських ігор, найліпше буде розпочати з ознайомлення з чудовою збіркою першоджерел «Римські ігри» в англійському перекладі Елісон Футрелл [29]. Це видання вирізняється великою різноманітністю цікавих текстів, що супроводжуються фаховими коментарями, котрі мають неабияку пізнавальну цінність. Я написав керівництво для тих, хто лише починає вивчати римські ігри: «День, коли Коммод убив носорога». У книжці М. Берд «Помпей: життя римського міста» [30] міститься корисний розділ про видовища — «Розваги та ігри».
Ті, кого цікавить життя звичайних римлян, можуть звернутися до моєї книжки «Масова культура в Стародавньому Римі» [31]. Багато корисних джерел опрацьовані в збірці А. Е. Кулі та М. Ґ. Л. Кулі «Помпеї та Геркуланум» [32]. Моя книжка «Дозвілля в Стародавньому Римі» [33] розглядає культурне значення дозвілля для римського суспільства в цілому.