ЦЕЙ ЖОРСТОКИЙ ЖІНОЧИЙ РОМАН

Варто було прочитати роман Дари Корній «Гонихмарник» щоб лишній раз пересвідчитись, що самим жорстоким явищем в літературі був і залишається жіночий роман. Я так і не прочитав твір Маргарет Мітчелл « Віднесені вітром», який так не сподобався героїні роману «Гонихмарник».

Але я бачив однойменний фільм і зрозумів, що американська авторка роману просто геній. Бо я народу. Її перша любов, породжена пуританською Англією вмерла на жаль. А друга любов – любов до грошей не принесе Америці щастя. Така ідея роману.

Я розумію, що авторка «Гонихмарника» зовсім не розділяє всіх уподобань своєї героїні. В образі Аліни вона малює українську душу такою якою вона є насправді. І від цього на очі навертаються сльози, а в серці гарячим мов Сахара вирують піщані бурі.

Проходе деякий час. Бурі вщухають і холодний розум нагадує мені, що моє друге ім’я на географічній мапі світу – Східна Сибір. І що говорить мені розум? А розум говорить мені, що час іде, а Україна так і залишається Африкою в центрі Європи.

На жаль навіть сама назва роману нагадує нам, що політичну і духовну погоду в нашій країні роблять чаклуни-гонихмарники та чаклуни-богомази. Голі королі і голі королеви. І Бра-зильські карнавали в порівнянні з ними просто взірець цнотливості.

Перша любов – сама сильна. Перша любов – це любов до пісні. Друга любов – це любов до картин. Та першу любов вбили і сховали за другою. Пісню сховали за картинами. Ту справжню , ту пісню всіх пісень – Новий Заповіт.

А Господу подарували замість нареченої гарні картини. Господь, як справжній художник, був від них в такому захваті, що на вдяку за такий щедрий подарунок подарував Святій Русі німецьку принцесу. І весь світ побачив справжнє обличчя віри православної в царському образі Катерини другої.

Що ж тут подієш, в Катерині Другій ми померли, в Катюші Масловій оживемо. А поки що нам не залишається нічого іншого як брати з рук Єви, чи то пак Дари Корній, солодкий плід і в черговий раз переконуватися, що ми таки голі. px9n

Примітки: Катюша Маслова. Роман Л. Толстого. «Воскресение».

Педан Юрій.

Дякую, Дарі Корній за те, що вона створила роман переплетений міфологізмом та архаїзмом! Не потрібно "підтримувати віру у закордонних примар". То їх Боги, але не наші! А українські фантастичні фольклорні істоти сповнені якоїсь доброти і багатогранності.