Аннотация

Головні герої книжки києво-могилянського історика Катерини Диси - відьми і чари. Абстрактніше - уявлення про відьомство і чари, звинувачення у відьомстві, а також конфлікти, що призводили до таких звинувачень. На читачів чекає захоплива інтелектуальна екскурсія за лаштунки судових процесів, адже самі суди, доводить авторка, - це лише оболонка. Важливо пам'ятати - судові документи, що їх тримає в руках історик, пройшли кілька своєрідних фільтрів: слова відьми переказав писар; записане не конче тотожне відповіді на запитане; не відомо, яким тоном усе це сказали... Що відбувалося під час судів? На підставі яких законів і процедур розглядали справи про чари? Яку роль відігравали плітки й тортури? Авторка порівнює законні приписи з реальними судовими практиками, аналізує соціяльний і релігійний склад учасників судів, вироки у справах про чари, з'ясовує, які саме конфлікти - у яких середовищах і щодо яких предметів - найчастіше викликали підозри й звинувачення у відьомстві. Книжку завершує мікроісторичне дослідження дітовбивства й чаклунства у волинському селі Щуровчики. Працюючи з матеріялами судів про чари найважче шукати золоту середину між довірою до кожного записаного слова та надмірним скепсисом і критикою фантастичних історій зачарування. Цілісну картину подій, доводить авторка, відтворити неможливо, а читач має пам'ятати - всі ці історії є не продуктами реальности, а результатами людських страхів, переживань, фантазій і підозр. Якщо історії про зачарування дітей і тварин можуть видатися сучасному читачеві наївними й невірогідними, це не означає, що вони були такими і для людей ранньомодерної доби.

Главные герои книги Киево-Могилянского историка Екатерины Дысы - ведьмы и чары. Абстрактно - представление о ведьмовстве и чарах, обвинения в колдовстве, а также конфликты, приводившие к таким обвинениям. Читателей ждет увлекательная интеллектуальная экскурсия за кулисы судебных процессов, ведь сами суды, доказывает автор, - это лишь оболочка. Важно помнить - судебные документы, которые держит в руках историк, прошли несколько своеобразных фильтров: слова ведьмы передал писарь; записано не обязательно правильно ответы на поставленные вопросы; неизвестно, каким тоном все это было сказано ... Что происходило во время судов? На основании каких законов и процедур рассматривали дела о чарах? Какую роль играли сплетни и пытки? Автор сравнивает законные предписания с реальными судебными практиками, анализирует социальный и религиозный состав участников судов, приговоры по делам о колдовстве, выясняет, какие именно конфликты - в какой среде и по каким предметам - чаще всего вызывали подозрения и обвинения в колдовстве. Книгу завершает микроисторическое исследование детоубийства и колдовства в волынском селе Щуровчики. Работая с материалами судов о чарах, самое главное, найти золотую середину между доверием к каждому записанному слову и чрезмерным скепсисом и критикой фантастических историй о чародействе. Целостную картину событий, доказывает автор, воспроизвести невозможно, а читатель должен помнить - все эти истории являются не продуктами реальности, а результатами человеческих страхов, переживаний, фантазий и подозрений. Если истории о воздействии чарами на детей и животных могут показаться современному читателю наивными и недостоверными, это не значит, что они были такими и для людей эпохи раннего модерна.