Аннотация
У цій книжці розглядаються два унікальні випадки так званого «штучного етногенезу», що ґрунтувався / ґрунтується не на звичних мовній, релігійній чи традиційно-міфологічній спільності, а суто на політичній ідеології – Німецька Демократична Республіка та Корейська Народно-Демократична Республіка. Один із цих експериментів зазнав поразки у 1989 році, так і не довівши процес створення окремої нації до кінця, а інший триває й досі та демонструє цілком великі шанси на успішність. Чи виникне у майбутньому окрема північнокорейська нація? Чи могло так статися, що за умови збереження Берлінського муру ще бодай впродовж 20 років східні німці раптом би усвідомили себе окремим народом, відмінним від німців по той бік західного кордону? Що спільного у квазі-нації КНДР та «справжніх» націй Південної Америки, Близького Сходу та Африки? Яку роль відіграє мова та наскільки вона змінюється? Чи війна між двома частинами «квазі-нації» є обов’язковим фактором для народження окремої ідентичності? Чим саме кейс так званих «ДНР» та «ЛНР» нагадує, а чим докорінно відрізняється від німецького та корейського випадків? На ці та багато інших питань автор намагався дати якомога науково обґрунтованішу, об’єктивнішу та аргументованішу відповідь, оскільки поставленні питання, як і загальні закони та механізми націєтворення, до сьогодні залишаються чи не найбільш ідеологізованими й міфологізованими в історичній, політологічній та соціологічній царинах.
Комментарии к книге "Напівдержавна напівідентичність: НДР та КНДР на шляху до тожсамості [К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024. – 372 с.]"